Міністерство освіти і науки України
Національний Універсистет “Львівська політехніка”
Кафедра “Телекомунікації”
Дослідження основних алгоритмів керуючих систем АТС
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт
з дисципліни “Керуючі системи телекомунікацій”
для студентів базового напрямку "Телекомунікації"
Львів -2004
Методичні вказівки до лабораторних робіт “Дослідження основних алгоритмів керуючих систем АТС” з дисципліни "Керуючі системи телекомунікацій" для студентів базового напрямку "Телекомунікації" Львів, 2004.
Укладач: Шийка Я.В., к.т.н, доцент.
Рецензенти:
ВСТУП
Однією із складових частин навчального процесу в університеті є лабораторні дослідження на макетах або імітаційних моделях, які моделюють (імітують) поведінку реальних об’єктів. Створення імітаційної моделі є особливо доцільним у випадках, коли, для дослідження взаємодії реальних об’єктів з навколишнім середовищем, виготовлення макетів є дуже складним, а іноді, взагалі, неможливим. Прикладом таких задач є дослідження космічного чи підводного простору, складних технологічних процесів, систем масового обслуговування, в тому числі і телекомунікаційних систем та інші.
Тому, для вивчення керуючих систем телекомунікацій розроблена програма імітаційного моделювання електронної міні-АТС, яка дозволяє досліджувати та вивчати основні алгоритми комутаційних програм реальних станцій. Зручний інтерфейс користувача та програмна реалізація, дозволяють на комп’ютері наглядно в динаміці досліджувати процеси програмного керування сучасних вузлів комутації.
1. Ознайомлення з роботою імітаційної моделі
Програма виконує функції основних алгоритмів, що працюють на реальних АТС, та імітує надходження викликів на станцію зі сторони абонентів, таким чином моделюючи зовнішне середовище АТС.
Основною задачею студентів являється дослідження стандартних бібліотечних алгоритмів керування під час лабораторних робіт. Алгоритми розроблені на основі отриманних під час лекцій теоретичних відомостей, і виконані згідно програмно-методичного комплексу.
При запуску програми зявляється вікно згенерованих параметрів (рис. 1.1), які можна редагувати.
EMBED PBrush
Рис. 1.1. Згенеровані параметри абонентів
ShlfN – лінійний номер абонентського комплекта (АК) до якого підключений абонент;
number – номер, який набирає абонент;
Act – час початку активності абонента (відносно початку роботи моделі), який беручи цей параметр для всіх абонентів характеризує закон розподілу потоку однорідних подій;
Talk – час розмови з абонентом призначення (рівномірний закон);
WAns – максимальний час очікування сигналу ”Відповідь станції”;
WaitB – максимальний час очікування відповіді абонента призначення B;
ActB – час початку активності абонента, визначає час зайнятості обслуговуючого каналу, рахуючи відносно моменту отримання сигналу «Виклику» до початку активності. Реалізований за допомогою рівномірного закону розподілу імовірності;
TalkB – час розмови абонента призначення B;
ANSWER – для абонента призначення, якщо ключ answer=1 то абонент відповідатиме, якщо ключ answer=0 – ніяких дій зі сторони механізму зміни поведінки абонента не передбачається.
Модель виконана в зручній та наглядній, для користувача, формі сприйняття подій, які виникають під час надання системою послуг абонентам. Всі події зі сторони зовнішнього середовища відобража-ються у вікні (рис. 1.2), у вигляді рухомої часової діаграми станів КТ АК для кожного із абонентів, які стають активними під час роботи моделі. У віконці активного абонента відображаються такі характеристики, як лінійний номер АК до якого під’єднаний абонент; стани КТ лінійного реле (масив R1[]) та КТ стану абонентського шлейфу (масив SHLF[]); номер, який набирає джерельний абонент – у вигляді послідовності імпульсів.
Рис. 1.2. Інтерфейс імітаційної моделі.
Максимальна кількість абонентів, які можуть бути активними за визначений період роботи моделі фіксована і рівна 30 при загальній ємності станції 128 абонентс...
